Незарахування страхового стажу

Усе частіше зустрічаються випадки, коли громадянам, які досягли пенсійного віку, управління Пенсійного фонду в областях відмовляють в призначенні пенсії, мотивуючи свої рішення тим, що в них не достатньо страхового стажу.

Поняття страховий стаж з'явилося в Україні у 2004 році. До цього стаж називався трудовим. Трудовий стаж – це той період роботи, що підтверджується записами у трудовій книжці або іншими документами. В зв'язку з тим, що Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі – Закон) діє лише із 2004 року, то законодавці встановили, що увесь трудовий стаж, який людина мала до 2004 року, автоматично перетворився у страховий. Страховий стаж – період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.

Однак не все так просто. Зустрічаються випадки, коли у людини відсутня трудова книжка, або відсутні записи у ній, або записи зроблені із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі – Інструкція). Також є випадки, коли людина працює, але роботодавець не сплачує за неї страхові внески, тоді такі місяці чи роки роботи не враховують у страховий стаж.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Щоб отримати документи, які б підтверджували вищезазначену інформацію, необхідно людині особисто звернутись до підприємства, де вона працювала, або в архів у тій місцевості, де знаходилося підприємство, якщо воно припинило діяльність. Таке звернення може бути скероване і працівником Пенсійного фонду. І тоді періоди стажу, підтверджені копіями наказів або зазначені в архівній довідці, особі мають бути зараховані до страхового стажу.

Однак бувають випадки, коли підприємство ліквідоване, в архівних установах відсутні відомості відносно перебування людини у трудових відносинах з даним підприємством, а працівник Пенсійного фонду відмовляє в зарахуванні до страхового стажу людини період роботи на вказаному підприємстві, мотивуючи відмову тим, що записи в трудовій книжці внесені не у відповідності до вимог Інструкції.

Тоді потрібно звертатися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, керуючись в тому числі і п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», де зазначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. При цьому трудовим законодавством України не передбачено обов’язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки (рішення від 02.06.2021 р. у справі №140/4269/21).

До суду також раджу звертатися, коли працівники Пенсійного фонду відмовляють у зарахуванні до страхового стажу періоду, протягом якого працівник офіційно був працевлаштований, отримував заробітну плату, а роботодавець не сплачував за нього страхові внески. Обов’язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» покладено на роботодавця, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Тому, поки Ви не досягли пенсійного віку, і Ви офіційно працевлаштовані, найперша моя Вам порада – перевірте, чи сплачує Ваш роботодавець внески за Вас. Вивчіть усі записи у трудовій книжці. Чи збігаються вони із Вашою реальною трудовою діяльністю, чи немає там виправлень? Якщо є, важливо якомога швидше звернутися до Ваших нинішніх чи колишніх роботодавців, аби вони наддали офіційний документ про те, коли і на якій посаді ви працювали.

Автор: Адвокат Ірина Міщук 

м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 10/21

тел.: (050) 432 86 64

тел.: (067) 217 93 91

Опубліковано "People UA", серпень 2021